Литературный форум "Ковдория": Поэтические переводы - Литературный форум "Ковдория"

Перейти к содержимому

  • 3 Страниц +
  • 1
  • 2
  • 3
  • Вы не можете создать новую тему
  • Вы не можете ответить в тему

Поэтические переводы Переводы стихов с украинского и белорусского

#21 Пользователь офлайн   Николай Дик Иконка

  • Активный участник
  • PipPipPip
  • Группа: Авангард
  • Сообщений: 1 896
  • Регистрация: 16 января 11

Отправлено 04 сентября 2021 - 15:35

Не принесла прохладу ночь
в измятых простынях рассвета
и не успела превозмочь
жары последние приветы.

Хотя сентябрь уже успел
развесить осени приметы
и отодвинуть груду дел,
чтоб насладиться бабьем летом.

Какая это красота -
прощанье лета под багрянец.
Как будто жизни суета
ушла под лиственный румянец.

Пора мечты и грустных слез,
пора счастливого поэта,
который кистью вечных грез
рисует отголоски лета.
***
http://stihi.ru/2014/07/21/4220

Ніч прохолоди не дала
у простирадлах ранку м;ятих,
вона ще не перемогла
серпневу спеку в літніх шатах.

Хоч вересень не ловить ґав
й осінні вішає привіти,
він все ж відсунув купу справ
заради бабиного літа.

Яка краса це непроста –
прощання л;та під багрянець…
Немов життєва суєта
під листяний зійшла рум;янець.

Це час і млосний, і сумний,
це час щасливого поета,
що пише пензлем вічних мрій
відбитки літнього сюжету.
***

Ніколай Дік
Переклад із російської Михайла Лєцкіна, г. Житомир, 03.09.2021г.


https://stihi.ru/2018/07/14/1970

http://mspu.org.ua/t...stnyh-slez.html
Авторский форум: http://igri-uma.ru/f...p?showforum=384
0

#22 Пользователь офлайн   Николай Дик Иконка

  • Активный участник
  • PipPipPip
  • Группа: Авангард
  • Сообщений: 1 896
  • Регистрация: 16 января 11

Отправлено 10 ноября 2021 - 08:08

Переводы стихов Н. Дика на украинский М. Зозуля

Зозуля Марина Александровна (1977 г.р.) – педагог, поэт и переводчик, директор детского оздоровительного лагеря; победитель Всеукраинского литературного конкурса «Юрий Котермак» и Гран-при Международного конкурса-фестиваля «Нашого цвіту по всьому світу», с. Лиман, Змиёвский р-он Харьковской области, Украина

Не обижайтесь, календарь не врёт...
http://stihi.ru/2016/06/06/1715

Не ображайтесь, не лукавить календар,
Світлин обличчя мають пожовтіти.
У плині днів, турбот – як не шкода –
Образа прийде ця вердиктом світу.

Не зможуть чари квітів обпекти,
Мороз під шкіру заповзе незвано.
Перейде вітер крижаний на «ти» –
Куток тепла Вам найдорожчим стане.

І раптом друзі йти кудись почнуть:
Одні – до інших, другі – в безкінечність.
Надія стане нічия. Мабуть,
Перепросити – справа недоречна.

Тривожним птахом, що вже сил не мав,
З календаря злетить листок самотній.
Не ображайтеся на когось Ви дарма –
Бо кожен з нас живе в руках Господніх.
***

Мысли на двоих
https://vk.com/wall509666028_1046

Яскравий місяць сонцю навзамін
На варту мчить – не спізниться ніколи.
І крізь віки по замкнутому колу
Йде день і ніч отой життєвий плин.

Сплітає долю вічний шовкопряд.
Він сіє думку: в спеку чи з снігами,
Усе важливе, що ми не встигали,
Тепер скінчити зможемо навряд.

Твій ранок не мудріший від зорі –
На завтра працю не лишай ти доти,
Аж доки не здаруєш всю турботу,
щоб клопотів позбутися скоріш.

Одне життя… а далі – епілог.
Це ко;лесо нам не крутити вдруге.
То дай нам Бог з коханою чи другом
І день і ніч життям іти удвох.

А під кінець зібрати врожаї;
(На самоті складніші неміч, слабкість.)
Поставити в житті останню крапку
Приємніше з супутником своїм.
***

Не исчезай
http://stihi.ru/2021/10/13/1704

Прошу: не йди назовсім, не щезай,
Не розчиняйсь у вулицях схололих,
Аж доки по кільцю старий трамвай,
Вражаючи постійністю околиць

Тебе самотню звозить й привезе.
Назад поверне, вірю, він щоразу
Нічному листю, що в воротях все,
Ще й у вікно мені моргне люб’язно.

Не вірю, що маршруту частота
Зазнає змін, де рейок шлях розлогий.
Не я один чекаю ревно так
На тих, хто в будень йде з свого порогу.

Хто – на годину, інші – в марноту,
Старіють і з’являються хвилини.
Та яблуні і в грудні зацвітуть,
Якщо потрібен ти душі єдиній.

Не буде змін у вічній метушні,
Хоч, як людей, час змінює міста ті:
Коли когось чекаєш день і ніч,
То він до тебе буде поспішати.
***

Ноябрь 2021-го
Авторский форум: http://igri-uma.ru/f...p?showforum=384
0

#23 Пользователь офлайн   Николай Дик Иконка

  • Активный участник
  • PipPipPip
  • Группа: Авангард
  • Сообщений: 1 896
  • Регистрация: 16 января 11

Отправлено 16 ноября 2021 - 11:30

Две улыбки
http://stihi.ru/2021/05/19/1963

«Двi долi»

Жебраку у сквері щиро
Бідний – гріш поклав в долоню.
Усміхнувся він – знай наших!
Й десь неспішно потрусив.
Той осінній вечір сірий,
Літом став для них червоним,
Бідакам подарувавши
Ще на тиждень нових сил.

Вікна мружились і мліли
ситим та німим достатком.
А дахи дивились зверхньо
На жебрацькі два світи.
Душам в немічному тілі
Враз здалось, що до безхатька
У долоню змерзлу, зшерхлу
Ангел зринув Доброти.

Місто ж обмине цю сцену
(Мабуть, іншим животіє!)
Чом ростуть у злиднів крила?
І сміється в місяць світ?
Дві планети безіменні,
Справжні ниці «багатії»
Дві монети розділили –
Безталанні долі дві…
***

Безумные семнадцать
http://stihi.ru/2020/05/30/2456

«Шаленi сiмнадцать»

Ви за сімнадцять вибачте шалені,
За відчайдушні локони оті,
За юну, неціловану, зелену,
що вірить ще в три крапки у листі́…
Прошу: не треба молодість судити!
Вона промчить, як ураган із хуг.
То ж хай по власне обраній орбіті
летить і хмари зносить на шляху.
Не слухає, не бачить все одразу,
не вірить в розум – адже йде весна!
Нестримність є супутниця обра́зи,
бо спокою з наївністю не зна.

Побачить і навчиться – та пізніше,
сьогодні ж сліпо грається з вогнем.
Думки у юних зовсім-зовсім інші –
це ввечері чи впівніч – не мине.
Колись юнацьке спуститься з орбіти,
і досконалість сповнить до країв.
Наразі ж ті сімнадцять не судіть Ви –
а побажайте долі краще їм!
***

Переклад з російської вірша Марини Зозулі (Білоозерянська Чайка)
с. Лиман, Змиёвский р-он Харьковской области.
12 и 14 ноября 2021-го
Авторский форум: http://igri-uma.ru/f...p?showforum=384
0

#24 Пользователь офлайн   Николай Дик Иконка

  • Активный участник
  • PipPipPip
  • Группа: Авангард
  • Сообщений: 1 896
  • Регистрация: 16 января 11

Отправлено 23 ноября 2021 - 16:32

Не случилось…
https://stihi.ru/2021/11/22/2124

Не назначал я вам свиданий,
не признавался, не дрожал;
не прятал вас на зорьке ранней
под перламутровую шаль.
Боялся встретиться глазами.
Но предрассудкам вопреки,
мне так хотелось вместе с вами
встречать рассветы у реки.
Но не случилось, не изволил
при встрече руку протянуть,
за что в дальнейшем поневоле
без вас продолжил бренный путь.
Прошёл с другой, а вы остались
в недостигаемом вчера,
и где-то вечная усталость
проводит с вами вечера.

И только изредка, в проёме
гардин, спешащих на покой,
вдруг померещится у дома
знакомый профиль молодой.
***

Не призначав я Вам побачень…
http://mspu.org.ua/t...-sluchilos.html

Не призначав я Вам побачень –
Не рвалась від зізнань душа.
Світанком я не Вас, пробачте!
Закутав у сріблясту шаль.
З очима, що до себе звали,
Не поєднав у пару Бог.
А так хотілося із Вами
Зустріти сонцесхід удвох.

Але – так розсудила доля –
І я руки Вам не подав.
За це надалі мимоволі
В житті на Вас не мав я прав.
Я – з іншою. А Ви лишились.
«Учора» миттю те згорить.
Вже втома забирає сили
Й проводить з Вами вечори.

Та манить іноді, в шпарину
Старих гардин сумна канва.
Примара-спогад лебединий:
Знайомий, юний профіль Ваш.
***

Переклад з російської Марини Зозулі(Білоозерянської Чайки)
с. Лиман, Змиёвский р-он Харьковской области, Украина, 22 ноября 2021-го
Авторский форум: http://igri-uma.ru/f...p?showforum=384
0

#25 Пользователь офлайн   Николай Дик Иконка

  • Активный участник
  • PipPipPip
  • Группа: Авангард
  • Сообщений: 1 896
  • Регистрация: 16 января 11

Отправлено 12 декабря 2021 - 21:10

К звёздам бы...

Вот оседлать бы Малую Медведицу,
сбежав тайком из сонного гнезда,
и гарцевать, пока не обесцветится
в лучах зари Полярная звезда.
Прильнуть щекой к пушистому созвездию,
помолодеть на прожитую жизнь
и, не боясь рассветного возмездия,
умчаться на ночь в сказочную высь.
Преодолеть и звёздную распутицу,
и неприступность Млечного Пути -
пока бутон рассвета не распустится,
успеть ещё раз юность обрести.
Пускай во сне, пускай на пару часиков,
зато опять - в наивную весну,
где междустрочье признанного классика
не позволяет вовремя заснуть.
Где ворожит над юностью Медведица,
где улетает сердце в никуда,
и до сих пор влюбляющимся верится,
что лишь для них Полярная звезда.
***

МАЛА ВЕДМЕДИЦЯ

Ех, побувати б в небі поміж хмар оце!
Де світлячки Ведмедиці горять.
І гарцювати, поки не знебарвиться
Полярна вічносяюча зоря.
Торкнути щічкою пухке сузір’я те,
Помолодіти ще б хоч на життя…
Не боячись світанку кари – мріяти,
нехай бажання поночі летять!
Між зір – долають відстань бездоріжжями,
Чумацьким Шляхом – загадки-світи.
Коли світанки – пуп’янками ніжними –
Устигнути б нам юність віднайти!
На декілька годин у сні незгасному
Пірнути в світ наївної весни.
Де між рядками визнаного класика
Ніколи б ти, закоханий, не снив.
Ворожить там для всіх Мала Ведмедиця –
Тріпоче серце юністю вгорі.
Закоханим до цього часу стелиться
На двох Полярний, дивний блиск зорі.
***
Вільний переклад російського вірша Миколи ДІКА.
Автор перекладу: Білоозерянська Чайка (Марина Зозуля), декабрь 2021-го
http://mspu.org.ua/t...zvezdam-by.html
Авторский форум: http://igri-uma.ru/f...p?showforum=384
0

#26 Пользователь офлайн   Николай Дик Иконка

  • Активный участник
  • PipPipPip
  • Группа: Авангард
  • Сообщений: 1 896
  • Регистрация: 16 января 11

Отправлено 23 января 2022 - 14:23

Счастливое время

Латает время дыры прошлых лет,
следы стирает память постепенно
и на вопрос не требует ответ
другая кровь, бегущая по венам.
Крепчает непочатое вино,
сговорчивей становятся желанья
и прошлое незримо вплетено
в сегодняшнее мудрое молчанье.
От марта и до клина журавлей
не более недели почему-то,
и «лето бабье» августа милей,
и вдвое укорочена минута.
Рассвет зато желаннее в сто раз,
разумнее возвышенные планы,
и личному не надо напоказ -
удобнее в седеющей нирване.

Счастливое под временем любым
найдёт себе уютное местечко…
Кто ценит жизнь, тот ею и любим,
пока горит живительная свечка.
***

Час для щастя

Латає час минулого діру,
Сліди стирає пам’ять поступово.
Не вимагає відповідь, котру
Несуть нам вени у інакшій крові.
Все рідше відкривається вино,
Бажання часто досягають згоди.
І вплетене минуле вже давно
В мовчання – те, що з мудрістю приходить.
Від березня – за тиждень журавлі
у вирій линуть… Зараз – знову січень…
Не серпень – літо бабине миліш,
Й чомусь хвилина скоротилась вдвічі.
Ще бажаніший день новий для нас,
Піднесені чуття, розумні плани.
Не треба особисте – напоказ.
Зручніше вдома – в сивині нірвани.

Тут щастя, що здавалося слабе,
Знайшло містечко в затишку, величне.
Цінуй життя – прийми любов небес,
Поки горить твоя життєва свічка.
***

Вільний переклад з російської мови Білоозерянської Чайки
(Зозуля Марины), январь 2022-го


http://mspu.org.ua/t...voe-vremja.html
Авторский форум: http://igri-uma.ru/f...p?showforum=384
0

Поделиться темой:


  • 3 Страниц +
  • 1
  • 2
  • 3
  • Вы не можете создать новую тему
  • Вы не можете ответить в тему

1 человек читают эту тему
0 пользователей, 1 гостей, 0 скрытых пользователей